?

Log in

No account? Create an account
entries friends calendar profile Previous Previous Next Next
Проект метро у Києві. 1936 рік - AMY
81412
81412
Проект метро у Києві. 1936 рік
Думаю многие интересующиеся историй киевского транспорта, слышали фамилию студента Папазова, который 9 июля 1936 года представил свою дипломную работу «Проект Киевского метрополитена» на рассмотрение президиума горсовета.

К сожалению, кроме этой фразы о содержании проекта ничего не известно.

Но оказывается, буквально за несколько дней до этого, 5 июля, в киевской газете «Більшовик» была напечатана статья тов. Козлова, в которой он описывает… проект метрополитена в Киеве, разработанный завотделом железнодорожного транспорта института транспортной механики Академии наук тов. Дульневым.

metro-36-mini

Проект метрополітена у Києві


Г. Козлов, старший науковий робітник Академії Наук УСРР

Київ — соціалістична столиця України — зростає і все більше перетворюється на центр легкої індустрії. Швидко зростає кількість трудящого населення і в найближчі роки досягне мільйона. Історичний, культурний і живописний Київ притягає до себе масу туристів, у тому числі і зза кордону. Це збільшує міський рух і потребу в транспорті.

Рух зростає не лише з року в рік, а з місяця в місяць і доходить вже до 800 тісяч, а в окремі дні навіть 950 тисяч на добу. Незабаром перевози збільшаться до мільйона чоловік, а в десятилітньому плані реконструкції Києва цифра пасажиро-перевозів визначена навіть в 2—2,5 мільйона на добу. Ця красномовна цифра зобов’язує наш міський транспорт заздалегідь підготуватися до таких перевозів. Вона зобов’язує розвантажити вулиці, найвідповідальніші магістралі, створити відповідні умови для культурної праці і відпочинку. Протягом наступних років пасажирські потоки безперечно зростатимуть і вимагатимуть збільшення засобів пересування — автомашин, тролейбусів. Останні створюватимуть перевантаженість вулиць. Це в свою чергу неминуче приведе до шукання нових засобів міського транспорту, щоб розвантажити вулиці.

Таким новим транспортом в умовах Києва має бути метрополітен. Орієнтовним наближенням до розв’язання проблеми майбутнього транспорту в Києві є проект метрополітена, складений зав. відділу залізничного руху інституту транспортної механіки Академії наук тов. Дульневим, поданий на розгляд Ради вивчення продукційних сил при Академії наук, якою керує акад. Шліхтер.

Цей поки що схематичний проект дає позитивне розв’язання побудови метрополітена в Києві. Тут враховано: напрямок пасажиро-потоків, капіталовкладення, можливість проходу приміських електропоїздів по лінії метро через центр міста, доставка пасажирів поїздом з дачних місцевостей, безпосередньо в місто. Довжина траси метро — до 50 кілометрів. Враховуючи ступінь забудови Києва і топографічні умови, чверть траси метрополітена проходитиме у підземнім тунелі і три чверті проходитиме у так званих верхніх тунелях.

Використовуючи особливості міста, трасу метрополітена прокладатимуть у вільних відрізках на поверхні землі і заключатимуть у спеціально-споруджений каркас-тунель з дешевого будівельного матеріалу, відповідним чином архітектурно оформлений і замаскований. Це і є верхній тунель.
Аналіз схематичного плану Києва показує, що для спорудження в Києві метрополітена можна використати в значній частині зовнішні тунелі. Це, в свою чергу, набагато здешевить його спорудження. Для траси верхнього тунеля можна використати русло р. Либедь, незабудовані й мало забудовані частини міста, схили Дніпра тощо.

В першу чергу за проектом споруджуватиметься траса: індустріальний інститут — вокзал — товарна станція — Бесарабка — урядовий центр, довжиною 10,5 кілометра, з них 2 кілометри підземних. У другу чергу споруджуватимуть траси: Петрівка — «Динамо» — Дарниця-Товарна станція — Сталінка — 20 км., з яких підземних — 2 км. В третю чергу — траса Петрівка — Лук’янівка — індустріальний інститут — Соломенка — вокзал — опера — Червоний стадіон — Звіринець — Музейний городок — 18 км., з яких підземних 5 кілометрів.

Як видно, метро першої черги зв’язує найбільш залюднені райони міста — район індустріального інституту, Галицький базар, вокзал, товарну станцію, Бесарабку, оперу, урядовий центр і Дніпро. Метро дозволить значно розвантажити і навіть частково зовсім зняти трамвайні лінії, що проходять паралельно з лінією метрополітена.

За орієнтовними підрахунками капіталовкладення першої черги становитимуть близько 130 мільйонів карбованців, включаючи віртість вокзалів, рухомого складу та електроспоруд. Капіталовкладення всього метро становитимуть 500–600 мільйонів — приблизно половину витрат на першу чергу метро ім. Кагановича в Москві. Досвід метрополітена ім. Кагановича показав, що середня експлуатаційна швидкість руху поїзда 30 км., тоді як експлуатаційна швидкість київського трамваю в 1935 році всього 11,3 км., а в першому кварталі цього року дійшла нечуваної цифри — 13,2 км.

Швидкість метро в 2,5–3 рази більша трамваю. Це забезпечить додаткові резерви часу трудящим, який буде використаний для праці, відпочинку й культурної розваги. Потрібно, щоб архітектурно-планове управління Києва передбачило в генеральному плані реконструкції столиці будівництво метро і незалежно від терміну початку спорудження його, розгорнуло б роботи по складанню детально проекту. Без метро план реконструкції Києва не буде повний.




«Більшовик» № 155 (973). — 1936. — 5 липня. — С. 4.



По указанным названиям я попробовал нанести трассировку линий на карту города 1935 года. Из всех названий выбивается только Дарница-Товарная станция. С учетом неизвестностей по мостам, остановился на правобережном варианте.



Tags:

1 comment or Leave a comment
Comments
lesik_51 From: lesik_51 Date: November 15th, 2013 04:30 pm (UTC) (Link)
думаю что "Дарница-Товарная станция" это некая описка автора
м.б. это нынешний Киев-Московский под Черной горой
тогда и линия трассы несколько выпрямляется
1 comment or Leave a comment