?

Log in

No account? Create an account
entries friends calendar profile Previous Previous Next Next
«Червоноармійська» і «Дзержинська» (1984) - AMY
81412
81412
«Червоноармійська» і «Дзержинська» (1984)

Краса підземних вокзалів

За два дні до нового 1985 року було введено в дію ще дві станції Київського метрополітену — «Червоноармійську» і «Дзержинську». Нова дільниця метро принесла не тільки величезні вигоди жителям Червоноармійської вулиці і прилеглих до неї кварталів, працівникам підприємств і організацій, що тут розташовані, але й нову красу підземних магістралей. Оглянути станції або, як їх починають називати, метровокзали, поспішали й поспішають тисячі киян, гостей міста.



Перше, що впадає в вічі, — станція «Червоноармійська». У поєднанні з сяянням полірованої сталі і білим склепінням створюється насичений колорит. Урочистість, сповнена динаміки і краси. Художники, архітектори, майстри, будівельники створювали підземну споруду, присвячену Червоній Армії.

Тут ми зустріли і деяких творців станції. У ці дні їм хочеться подивитися на свою працю ще нібито збоку, очима звичайних пасажирів… І яка ж бо тепер нагода побачити захоплені погляди людей, прислухатись до реплік, окремих зауважень. Степан Андрійович Кириченко прийшов сюди зі своїм онуком Михасем, сином Романа Степановича Кириченка — основного автора художнього оформлення. Це йому, онукові, прищеплює зараз старий художник любов до художнього ремесла в техніці мозаїки, як прищепив свого часу ту любов братам, синам Романові та Володимиру, їхнім дружинам Ірині та Жанні…



На торцевій стіні станції «Червоноармійська» образ червоноармійця. У ньому — сила і краса, що проросли ніби з кращих образів з мозаїки художників Кириченків.

— Це все Роман, — скромно мовить Степан Андрійович з хитринкою в очах, — вже не знаєш — вірити йому чи ні? — Вже не він у мене, а я в нього учуся. І справа не лише в тому, що він молодий, а я старий. Життя йде вперед, розвивається і наше мистецтво. Радий, що в образі червоноармійця пощастило відтворити силу і красу народну…



На приколійних стінах дворі кабельних шаф прикрашають п’ятикутні зірки зі смальти. Одна з них сучасна. з серпом і молотом  друга ж зображена такою  якою вона була спершу — з молотом і плугом.


Архітектурне рішення вестибюля та інтер'єра станції «Дзержинська» розроблено авторською групою, до якої входили головний архітектор міста В. І. Єжов, працівники «Київметропроекту» А. С. Крушинський, Т. О. Целіковська та інші. Художнє оформлення Е. І. Коткова та М. Г. Бартосика. Девізом авторів проекту є слова «Ми наш  ми новий світ збудуєм».



При вході на станцію нас зустрічає настінний барельєф Ф. Е. Дзержинського. Його авторові М. К. Вронському пощастило вдало відтворити образ залізного Фелікса, що ніби звертається до людей схвильовано і зримо.



Особливістю цієї станції є трактування її як просторого. осяяного тунелю. Усі архітектурні і художні деталі служать цій меті. Це і система трьох кілець, що проглядаються через низку з тринадцяти подвійних пілонів, вишуканих ажурних арок, і система освітлення, зроблена з полірованих латунних труб — при вході вони об’ємніші, а в кінці тонші. І те, що кожна чергова лінія на підлозі повертає убік поміж пілонами до входу на платформи. При облицюванні верхньої частини станції вперше у вітчизняному метробудуванні залізобетонні плити монтувалися на землі, а потім піднімалися і закріплювалися вгорі.

Панно у торці і зображення на кабельних шафах засобами монументально-декоративного мистецтва покликані виразити ритм і динаміку років створення союзних республік. У золотавих променях п'яти декоративних зірок — однієї великої і чотирьох менших — відтворюється ідея заснування в 1922 році єдиного Радянського Союзу, до якого тоді увійшли чотири союзні республіки.



Кияни з нетерпінням чекають відкриття наступних підземних палаців, ознаками яких будуть новаторські елементи, майстерне художнє оформлення, що покликані не тільки створювати для пасажирів зручності в користуванні, але й піднесений настрій.

——————————
Фіалко В. Краса підземних вокзалів // «Прапор комунізму», № 32 (2128). — 1985. — 7 лютого. — С. 2.

Tags:

Leave a comment