AMY (81412) wrote,
AMY
81412

Невідомий план Києва 1943 року. Ч. 3

Невідомий план Києва 1943 року

Тетяна Себта



[ Початок статті ]
[ Продовження статті ]

[106, 107]



[114]

Таблиця 5

Перелік вулиць
Назва за планом, перекладКоментар
Alte Shitomir Str.
Стара Житомирська
У 1908–1939 рр. і з 1992 р. — Дегтярівська, у 1939–1944 рр. — Червоних командирів, у 1944–1992 рр. — О. Пархоменка[74].
Antonowytscha Wolodymyra
Володимира Антоновича
Колишня Маловолодимирська, з 1911 р. — Столипінська, з 1919 р. — В. Гершуні, з 1937 р. — Ладо Кецховелі, з 1939 р. — В. Чкалова, нині (з 1996 р.) — Олеся Гончара[75].
Bahnhof Str.
Бангофштрассе (Вокзальна)
Колишня Безаківська, з 1919 р.[76] і дотепер — Комінтерна.
Borschtschahiw[s]ka Str.
Борщагів[сь]ка
Нині — Борщагівська.
Brest-Litowsker Chaussee
Брест-Литовське шосе
3 1985 р. — проспект Перемоги[77]. У довоєнний час до Брест-Литовського шосе належали й будівлі на сучасній вул. Зоологічній (див. Табл. 3, п. 3), можливо, тому, що її офіційна назва до 1949 р. була Безіменна[78].
Bulwarno Kudrjawska
Бульварно-Кудрявська
3 1919 р. — Є. Нероновича, з 1937 р. і дотепер — Воровського[79].
Deutsche Str.
Дойчештрассе (Німецька)
Колишня Липська, Катерининська, з 1919 р. — Р. Люксембурґ, нині (з 1993 р.) — Липська[80]
Dorohoshvzka (Melnika) Str.
Дорогожицька (Мельника)
Колишня Дорогожицька, Велика Дорогожицька, у 1922–1944 рр. — Мельника[81] (Мельникова), у 1944–1957 рр. — Дорогожицька, з 1957 р. і дотепер — Мельникова[82].
Dr. Todt[9*] (Kirowa) Str.
Д-ра Todтa (Кірова)
Колишня Олександрівська, у 1919–1934 рр. — Революції, у 1934–1991 рр. — С. Кірова, з 1991 р. — М. Грушевського[83].
Eichhorn[10*].(Chreschtschatyk) Str.
Айхгорна (Хрещатик)
У 1919–1937 рр. Хрещатик називався вул. Воровського[84].
Esplanadna
Еспланадна
У 1902–1920 і 1944–1977 рр. — Суворовська, у 1920–1944 — Урбановича, з 1977 і дотепер — Суворова[85].
Gr[osse] Podwalna
Велика Підвальна
Колишня Ярославів Вал, у 1923–1928 рр. — Раковського, у 1928–1957 рр. — Ворошилова, у 1957–1962 рр. — А. Полупанова, у 1962–1975 рр. — Велика Підвальна, нині (з 1975 р.) — Ярославів Вал[86].
Gr[osse] Shitomir Str.
Велика Житомирська
До війни (з 1923 р.) — Горвіца, нині (з 1944 р.) — Велика Житомирська[87].
Grosse Wassylkiwska
Велика Васильківська
До війни (з 1919 р.) і нині — Червоноармійська (уживана також назва Велика Васильківська)[88].
Hlybotschyzka Str.
Глибочицька
Нині назва та сама.
Kadetske Chaussee
Кадетське шосе
У 1923–1934 і 1944–1963 рр. — Повітрофлотське шосе. У 1934–1944 рр. — Героїв Стратосфери, нині (з 1963 р.): до Повітрофлотського шляхопроводу — Повітрофлотський просп., від шляхопроводу до вул. Артема — вул. Косіора, з 1999 р. — В. Чорновола[89].
Kerossinna
Kepoсиннa
3 1967 р. — Шолуденка[90].
Kyryliwska Str.
Кирилівська
До війни (з 1935 р.) і нині — Фрунзе[91].
Lagerna
Лагерна
Нині (з 1967 р.) — Маршала Рибалка.


[115]
Lemberger (Lwiwska) Str.
Лемберґерштр. (Львівська)
У 20-х рр. — Л. Троцького, з 1929 р. і дотепер — Артема[92].
Lyssenka
Лисенка
Колишня Театральна, до війни (з 1927 р.) і нині — М. Лисенка[93].
Moskowska
Московська
У 1922–1944 рр. — Арсенальна, нині — Московська[94].
Mykilsky Uswis
Микільський узвіз/Миколаївський узвіз
До війни — узвіз Євгенії Бош, нині (з 1940 р.) — Дніпровський узвіз[95] і з 2006 р. — Алея Героїв Крут (кол. Паркова дорога).
Nawodnyzker Chaussee
Наводницьке шосе
Нині (з 1959 р.) — просп. Возз’єднання[96].
Nishnij Wal Str.
Нижній Вал
Нині назва та сама.
Pawliwska Str.
Павлівська
Нині назва та сама, проте на відтинку між Гоголівською і Обсерваторною з 1961 р. — Юрія Коцюбинського[97].
Petscherske Chaussee
Печерське шосе
Нині (з 1958 р.) — Наддніпрянське шосе[98].
Preobrashenska Str.
Преображенська
Нині (з 1975 р.) — Івана Клименка[99].
Rownoer (Boul. Schewtsch[enko]) Str.
Ровноерштрассе / Рівненська (бул. Шевченка)
Колишній Бібіковський бульвар, до війни (з 1919 р.) і нині — бул. Т. Шевченка[100].
Ssakssahanskoho
Саксаганського
Колишня Маріїнсько-Благовіщенська, у 1919–1937 рр. — П’ятакова, з 1937 р. і нині — Саксаганського[101].
Staro Nawodnyzka Str.
Старонаводницька
Нині назва та сама.
Theater (Funduklejiwska) Str.
Театерштрассе або Театральна (Фундуклеївська)
Кол. Фундуклеївська, до війни (з 1919 р.) — Леніна, нині (з 1993 р.) — Б. Хмельницького[102].
Tschernigower Chaussee
Чернігівське шосе
У 1920–1940-х рр. — вул. 1-го Травня, з 1950-х рр. до 1977 р. і з 1993 р. — Броварський проспект, у 1977–1993 рр. — пр. 60-річчя Жовтня[103].
Schobert, Ritter v[on][11*] Str.
Piттepa фон Шоберта
Колишня Микільська, до війни (з 1919 р.) і нині Січневого повстання (уживана також назва — І. Мазепи)[104].
Werchnij Wal
Верхній Вал
Нині назва та сама.
Wessel, Horst[12*].Str.
Горста Весселя
Колишня Левашовська, до війни (з 1919 р.) — К. Лібкнехта, нині — (з 1993 р.) — Шовковична[105].
Wolodymyrska (Korolenko) Str.
Володимирська (Короленка)
Колишня Володимирська, Велика Володимирська, до війни (з 1922 р.) — Короленка, нині (з 1944 р.) — Володимирська[106].
Wolynska Str.
Волинська
У 1931–1985 рр. — Авіації/Авіаційна[107], нині — Волинська, проте на ділянці між пл. Космонавтів і Повітрофлотським просп. — Авіаконструктора Антонова.


——————————
Себта Т. Невідомий план Києва 1943 року // Пам'ятки України: історія та культура. — 2007. — № 1. — С. 105–117.



Примітки:
[117]
[74] Вулиці Києва: Довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — K., 1995. — С. 62.
[75] Пам’ятки Києва. — С. 117.
[76] Звід пам’яток історії та культури України. — Кн. 1. — Ч. 1 — С. 472.
[77] Вулиці Києва. — С. 164.
[78] Вулицями Радянського району м. Києва: Із минулого в майбутнє: Довідково-бібліографічний путівник-покажчик. — K., 1998. — С. 9.
[79] Звід пам’яток історії та культури України. — Кн. 1. — Ч. 1. — С. 292.
[80] Пам’ятки Києва. — С. 34.
[81] Київ — червона столиця Радянської України. — С. 94.
[82] Вулиці Києва. — С. 136.
[9*] Fritz Todt (4.09.1891, Пфорцгайм — 8.02.1942, Растенбурґ) — німецький інженер, з 1921 р. — член НСДАП, з 1931 р. — шгандартенфюрер, потім обергрупиенфюрер СА, з 1933 р. — генеральний інспектор німецьких автошляхів, засновник військово-будівничої організації „Тодт“ (1938 р.), яка, крім будівництва, ремонтувала автошляхи, залізничні колії, мости, широко використовуючи працю остарбайтерів, військовополонених, в’язнів концентраційних таборів. У березні 1940 р. Ф. Тодта призначено райхсміністром озброєння та амуніції (Brockhaus Enzyklopädie. — Mannheim, 1993. — Bd. 22. — S. 214; Enzyklopädie des Nationalsozialismus. — S. 888).
[83] Пам’ятки Києва. — C. 16.
[10*] German Eichhorn (1848–1918) — фельдмаршал, командувач німецьких окупаційних військ в Україні 1918 р., убитий у Києві російським есером Донським (Малаков Д. Київ. 1939–1945. — С. 272).
[84] Вулиці Києва. — С. 241.
[85] Пам’ятки Києва. — С. 5; Вулиці Києва. — С. 216, 217.
[86] Вулиці Києва. — С. 263.
[87] Звід пам’яток історії та культури України. — Кн. 1. — Ч. 1. — С. 217.
[88] Пам’ятки Києва. — С. 12.
[89] Київ: Енциклопедичний довідник. — С. 482; Вулиці Києва. — С. 170, 171; Київ — червона столиця Радянської України. — С. 92.
[90] Вулиці Києва. — С. 256.
[91] Там само. — С. 237.
[92] Звід пам’яток історії та культури України. — Кн. 1. — Ч. 1. — С. 169.
[93] Там само. — С. 512.
[94] Київ — червона столиця Радянської України. — С. 92; Вулиці Києва. — С. 142.
[95] Пам’ятки Києва. — С. 55.
[96] Вулиці Києва. — С. 42.
[97] Там само. — С. 106.
[98] Там само. — С. 146.
[99] Там само. — С. 96.
[100] Пам’ятки Києва. — С. 59.
[101] Там само. — С. 77.
[102] Там само. — С. 103.
[103] Вулиці Києва. — С. 29.
[11*] Eugen Ritter von Schobert (13.03.1883, Вюрцбург — 12.09.1941, ?) — кадровий військовик, генерал-полковник вермахту. З початком німецько-радянської війни командував 11-ю армією групи армій „Південь”, яка наступала на Київ. Загинув, потрапивши на мінне поле (Інтернет-енциклопедія „Вікіпедія”: http://de.wikipedia.org/wiki/Eugen_Ritter_von_Schobert).
[104] Пам’ятки Києва. — С. 22.
[12*] Horst Wessel (10.01.1907, Білефельд — 23.02.1930, Берлін) — член НСДАП з 1926 р., керівник 5-го штурмового загону СА в Берліні-Фридрихсгайні, розстріляний унаслідок внутрішніх партійних суперечок. Його смерть використав у пропагандистських цілях Йозеф Геббельс, зробивши з нього мученика нацистського руху. Пісня, яку написав Г. Вессель (вперше опублікована в газеті Й. Ґеббельса „Ангріфф” 23 вересня 1929 р.) стала партійним гімном нацистів (Enzyklopädie des Nationalsozialismus. — S. 520, 892).
[105] Пам’ятки Києва. — C. 30.
[106] Там само. — С. 132.
[107] Вулиці Києва. — С. 12
Tags: Улицы Киева
Subscribe

  • 1923 — расширение черты Киева

    1923 год Присоединение территории к Киевской губ. // Приказ Киевского губисполкома от 16.01.1923 № 15. О расширении черты города // Приказ…

  • Невідомий план Києва 1943 року. Ч. 1

    Невідомий план Києва 1943 року Тетяна Себта [105] Останнім часом помітно активізувалося вивчення історії Києва періоду його окупації в роки…

  • Карта Киева 1958

    Почему-то этой карты (5000×3347px, 7.2Mb) до сих пор в инете не было. Карта интересна как минимум потому, что описание к ней составили Михаил…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments