?

Log in

No account? Create an account
entries friends calendar profile Previous Previous Next Next
Мрії про метрополітен у Києві (1918) - AMY — LiveJournal
81412
81412
Мрії про метрополітен у Києві (1918)

Новий Київ

[3]
Забудування Звіринця


„Відродження“ Ч. 134, середа, 11 вересня (29 серпня) 1918 року.

Збудування нового Звіринця і Телички зараз звертає увагу більшости громадянства, для по інформування котрого я й звернувся до товариша министра шляхів інж. Чубинського, як співробітник „Відродження“.

Забудування Звірниця, як виявилося зі слів товариша министра шляхів, викликало утворення трьох законопроектів.

Перший, — ухвалений радою министрів і витверджений п. гетьманом, з’ясовує, що зараз забудування Звіринця і Телички забороняється. Цим законопроектом забороняється забудування вищезазначених місць окремим особам, окремим товариствам і установам, до особливого розроблення плану забудування. Ця частина законопроекту дуже добра, бо всі будинки, які мали відбудовуватись зараз, перешкоджали б праці і роботі потім, з огляду на що їх треба було б зруйнувати.

По цьому ж законопроекту всі питання по забудуванню передаються осібноуповноваженому, котрий так і зветься — головноуповноважений по розробленню і виконанню плана, як забудувати вільні землі м. Київа і його околиць. Йому дається право дозволяти окремим особам, окремим установам і товариствам робити нові будівлі і ремонти на Звіринцю.

Цими днями має бути оповіщено другий законопроект, котрим забороняються орендні договори. До вибухів військове відомство віддавало в оренду всі землі Звіринця. Про це існував навіть особливий закон військового министерства. Але, дякуючи раді министрів, закон військового министерства було скасовано, а сучасний — ухвалено. Гарний бік останнього закону в тому, що він передбачає всі непорозуміння, які б з’явилася при будуванні Звіринця, коли держава повинна була б кожному орендаторові, за кожну орендну землю, якої б вона — держава — стосувалась, давати великі гроши. Звичайно, інтереси орендаторів трохи від цього терплють, але це не грає великої ролі, бо будують не окремі приватні особи, а держава, яка має рівномірно поділити всі приватні землі поміж людностю, щоб не було в одного 10000 кв. саж., а в другого 100—200 кв. саж.

Третій законопроект про асигновну 10,900,000 карб., які підуть на забудування Звіринця, в раді министрів ухвалено.

Магистралі — Звіринець найкраще місце Київа

В першу чергу на Звіринці мають зробити 4 магистраалі, — магистралі такі: перша з’єднуватиме центр Звіринця з районом Демієвки, друга з районом Соломенки, третя з Троїцьким базаром, четверта з Бесарабкою.

Справі з магистралями можна тільки побажати успіху, бо коли б цю справу одкласти на другий план, а почати робити будинки, то, можливо, що виникло б непорозуміння передбачене, першим законопроектом, як, напр., зруйнування будинку, який би перешкоджав проведенню магістралі в потрібнім місці. Складення проектів магистралів, будинків, кварталів і инш. даються на конкурс інженерам. Всі важкі проекти так само будуть даватись на конкурс і зараз йде организація по виробленню проектів. В час, на який буде призначено розгляд проектів, буде утворено особливе жюрі на чопі з паном гетьманом чи головою ради министрів, котрий буде ухвалювати потрібні і відхиляти непотрібні проекти.

3 приводу магистралів інженери конкурса дивляться на цю справу не однаково; одні кажуть, що краще скласти проект без зазначення магистралів. Такий проект, на їх погляд, має зробити Звіринець найкращим місцем в Киіві. Инші же доказують, що, навпаки, треба зробити проект з проведеними магистралями, котрі допомогатимуть в справі постачання, перед будуванням, ріжними матеріялами, які зразу приблизно покажуть план кварталів. А гарний вигляд того чи другого місця в сучасний мент ролі не грає. Цього погляду тримаються і старші организаторі.

Звичайно, що магистралі з початку не будуть такими зорганизованими, як в якому небудь місці, з іх машинами, рухом і т. и. іх зразу намітять, зоставлять місце, розташують, страмбують і т. и. Взагалі зроблять так, щоб місце, призначене під магистралі, не забудовувалось із початку загального будування й щоб на них була звернута увага в розумінні доставки потрібних матеріялів, як от каміння, рейок, шпалів і т. и.

Звіринець — центр столиці

Будування домів, котре йде в другу чергу після магистралів в сучасний безкватирний мент, має велике значіння. Але окрім приватніх будинків, мається на увазі, по плану, будувати й державні [4] будинки, навїть ціли квартали, в котрих будуть міститись всі министерства, гетьманський палац, центральний базар (ринок) і всі установи, котрих зараз Киівові, як столиці, бракує, але котрі мають бути. Так само в найкращих місцях на горбку, над Дніпром мають бути збудувані будинки для академії наук та вищих наукових мистецьких установ.

Центральний базар

Звертає на себе увагу збудовання й впорядкування центрального базару, котрого Київ ще не бачив і котрий буде мати велике значіння для держави і міста в справі постачання Київа харчами першої необхідності і товарами всесвітнього ринку. Увесь крам, всі товари і харч, призначені для Київа, будуть у першу чергу попадати на центральний базар, котрий має будуватись по останьому слову техники буде зроблений так, щоб в йому всі ті товари, котри скоро псуються, як от саловина, масло, мали змогу простоювати по кілька днів і тижнів. Харчі й товари при йому, при швидкій доставці в центр міста й околиці, будуть надзвичайно дешеві. Цьому будуть допомогати всі шляхи-магистралі, котрі мають з’єднати Звіринець з Демієвкою, Подолом, Соломенкою, Лук’янівкою з центром.

Підьомні машини, тунелі й трамваі



Підьомні машини з Дніпра, як грузові, так і пасажирські, дапеко кращі ніж на Міхайлівськім підьомі, мають піднімати людей і грузи, яким треба попасти з берега Дніпра до Звіринця чи в Київ. Далі будуть збудовані водопровід, каналізація, електрична станція й трамвай, який має, особливо в сучасний мент, велику вагу. Бо ми бачимо, що трамваї, не зважаючи ні на які ціни, встановлені міською думою на квитки — переповнені. Отже, щоб цього не було, думають збудувати трамваї, окрім таких як тепер — надземних, ще й в тунелях, котрі звуться метрополітен. Грунт Звіринця і взагалі міста Київа, де мають проводити метрополітен, найкращий для цього будування. При таких умовах метрополітен можно поставити краще ніж він стоїть в Парижі, в стані метрополітенські лінії проходять під Сеною й парижський грунт надзвичайно мокрий.

Київ стоїть на горах й долинах, утворених самою природою й метрополітен, виринаючи з тунеля-гори в долину й проїзжаючи знову тунелі, буде перевозити всіх і все з Бесарабки на Демієвку, з Звіринця на Лук’янівку, з Набережної чи Прорізної на Задніпровські Слобідки.

Перші кроки праці

Звичайно, за для всіх таких підприємств потрібні працьовники з відповідними організаціями. Вони є й праця потроху налагоджується. Так, напр., тепер вже зорганизовано матеріяльний відділ, метою якого — придбання всіх матеріялів, що залишились від війни, для забудовання Звіринця і перевозки цих матеріялів на місця зараз же. Це для того, щоб з початку року 1919, а власне — з весни, зразу ж почати роботу.

Закладаються й призначаються для праці особливі майстерні, котрі будуть виробляти за для нових будинків двері, рами, столи, стільці і ин. речи хатньої необхідності. Звичайно, зразу налагодити все буде не так легко, особливо при сучасному зруйнованому транспорті, вередливій робочій силі і инших обставинах, які не ввійшли в норму і які тільки налагоджені дадуть змогу закінчити будинки в осени й перейти де яким установам в свої намічені місця. Крім зазначених организацій закладаються заводи, що будуть виробляти черепиці на дахи. В организаторські кола широко запрошується приватна іниціятива, але без фаринницької мети. Але, коли може вони — приватні підприємства — пропонують свої послуги тільки за для власного збагачення, то всі державні организації по забудованню Звіринця одмовляться від таких фаринників, особливо зараз, коли є свої власні заводи й відділи.

При „Управлінні Робіт“, яке утворилося для забудовання Звіринця, має бути складений комитет, котрий в спільці зо всіма відомствами й містом, представники котрих повинні приймати участь в цьому комитетові з представниками науки й штуки, забезпечує однакове відношення организації до всіх справ, які торкаються загального інтереса. Також организовується технична рада, яка буде виробляти й пропонувати завдання для конкурсів. В цю техничну раду запрошуються професори, інженіри всіх фахів, архитектори, художники і ин. Всі ухвали ради йдуть до комитету на остаточне затвердження… Взагалі, багато, дуже багато утворюється организацій, дякуючи праці й заходам великих відомств взагалі та министерству шляхів з окрема.

Відношення міськоі думи

В той час, коли кожне відомство, і организація цікавляться справою забудовання, відношення до справи місцевого самоврядування — думи ніякове. Не зважаючи на всі запросини, представники від міста на засідання, для обговорення де-яких питань не приходять. Звичайно, що може вони незадоволені, що держава взяла будовання у власні руки. Але ж не можна давати зараз, при новій дезорганизованости місцевого самоврядування, працю по великому будованню.

Київ, власне його управління — дума, на своїх плечах ніколи не винесе завдання такої ваги, як реорганизація, организаиія й будування міста. Дійсно, коли б це було, напр., в Берлині, то звичайно, що все, що торкалося б цієї справи, було б передано Київському самоврядуванню. Це з одного боку. А з другого — можна тільки зазначити, що в цій всій справі зацікавлено не тільки місто, але й держава, бо всі підприємства околиць були колись збудовані на державні кошти (Звіринець), але не на кошти міста. Так, напр., залізниця, кругом міста, зроблена за рахунок держави; всі під’їздні колії — теж саме. Вони збудовані в військовий час, через військові обставини, але все ж таки на державні кошти, а не місцеві. І коли місто, незадоволене тим, що держава взяла справу в власні руки, і реагує на це тим, що не присилає своїх представників, то дозвольте запитати: яке ж, власне, право має місто на придбання всього того, що тільки зробила держава? І тільки в тому разі, коли місто зможе все державне викупити, тільки тоді можна дозволити йому забудовувати Звіринець і околиці, як воно хоче. Але, місто мовчить, грошей у нього, мабуть, немає, справа не чекає, й забудовання Звіринця, яке треба почати в найшвидчий час, примушує державу, через своїх представників, взяти всю справу в свої руки. Місто, не дивлячись на бажання околиць, які вимагають нових підприємств, не звертає уваги нарочито на бажання организаторів, мабуть, не маючи грошей. А коли й є грошї, то з того, як місто реагувало на звіринецьке будовання, видко, що воно не хоче йти назустріч і допомогти в цьому будованні.

І все-таки, не дивлячись на всю нетактованість міста, организаторі цієї справи гадають, що в найближчому часі місто піде їм назустріч, ввійде з ними в контакт і, порозумівшись, також почне велике будовання, корисне як для держави, так і для міста.

Цікавий.

Tags:

Leave a comment