1993 год
- Распоряжение Киевского городского совета и Киевской городской администрации от 2 февраля 1993 года № 16/116 «О возвращении улицам исторических названий, переименовании парков культуры и отдыха, станций метро».
- Распоряжение Киевского городского совета и Киевской городской администрации от 13 июля 1993 года № 96/737 «О наименовании новых улиц на массиве Осокорки-Позняки Харьковского района г. Києва».

[207]
КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ
КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро
Враховуючи рішення комісії з найменувань від 18.11.92:
- Повернути історичні назви вулицям, проспектам, площі, бульвару згідно з додатком 1.
- Перейменувати парки культури та відпочинку, станції метро згідно з додатком 2.
- Державному комунальному виробничому житлово-ремонтному об’єднанню виготовити, а державним адміністраціям Старокиївського, Жовтневого, Печерського, Шевченківського, Радянського, Московського, Залізничного, Подільського, Дніпровського та Мінського районів встановити на будинках таблички з новими назвами вулиць.
- Головному управлінню внутрішніх справ м. Києва провести перепрописку громадян згідно з цим розпорядженням.
- Державному комунальному підприємству «Київелектротранс», Київському метрополітену, Київському міському територіально-виробничому об’єднанню автомобільного транспорту внести зміни в найменування зупинок транспорту згідно з цим розпорядженням.
Голова Київської міської Ради народних депутатів В. Нестеренко м. Київ 2 лютого 1993 року № 16 |
Глава Київської міської держадміністрації І. Салій м. Київ 2 лютого 1993 року № 116 |
[208]
Додаток 1
до розпорядження міськради та держадміністрації
від 02.02.1993 р. № 16/116
№№ |
Стара назва | Нова назва | Місце розташування | Примітка |
---|---|---|---|---|
Печерський район |
||||
1. | Вулиця Рози Люксембург | вулиця Липська | від вул. Михайла Грушевського | Вулиця виникла в місцевості, де була липова алея у XVIII ст. |
2. | Площа Героїв Арсеналу | Арсенальна площа | між вулицями Січневого повстання, Московською, Михайла Грушевського та пров. Інженерним | |
3. | Вулиця Чекістів | вулиця Пилипа Орлика | від вул. Шовковичної до вул. Івана Мар’яненка | Пилип Орлик (1672–1742) — екзильний гетьман України |
Мінський район |
||||
4. | Проспект Олександра Корнійчука | Оболонський проспект | від вул. Червоних козаків | Назва походить від назви місцевості |
Дніпровський район |
||||
5. | Проспект 60-річчя Жовтня | Броварський проспект | від мосту метрополітену до межі міста | Назва походить від міста Бровари, в напрямку якого веде проспект |
6. | Вулиця Комсомольська | вулиця Миропільська | від пл. Новоросійської до вул. Курнатовського | Назва походить від м. Миропіль |
[209] | ||||
Старокиївський, Печерський райони |
||||
7. | Вулиця Жовтневої революції | вулиця Інститутська | від вул. Хрещатик до Кловського узвозу | Відома з 30–40 рр. ХІХ ст. Назва походить від збудованого на вулиці Інституту шляхетних дівчат |
8. | Вулиця Карла Лібкнехта | вулиця Шовковична | від вул. Михайла Грушевського до вул. Мечникова | Відома з 30-х рр. XIX ст. Назва походить від Шовковичного саду, що у цій місцевості розташований |
Старокиївський район |
||||
9. | Вулиця Леніна | вулиця Богдана Хмельницького | від вул. Хрещатик до вул. Чкалова | Хмельницький Богдан Михайлович (бл. 1595–1657) — гетьман України |
10. | Площа Богдана Хмельницького | площа Софійська | між вул. Володимирською, Софійською, Рильським пров., Володимирським проїздом | Назва походить від одноіменного собору XI ст., що розташований на площі |
Шевченківський, Подільський райони |
||||
11. | Вулиця Дем’яна Коротченка | вулиця Олени Теліги | від вул. Пархоменка до вул. Фрунзе | Олена Теліга (1907–1942) — поет, публіцист, політичний діяч |
12. | Вулиця Дем’яна Бєдного | вулиця Ольжича | від вул. Олени Теліги до вул. Сирецької | Олег Ольжич (1907–1944) — поет, археолог, публіцист, політичний діяч |
[210] | ||||
Шевченківський, Радянський райони |
||||
13. | Вулиця Менжинського | вулиця Дмитрівська | від пл. Перемоги до вул. Пархоменка | Відома з 40–50 рр. ХІХ ст. |
14. | Вулиця Пархоменка | вулиця Дегтярівська | від вул. Мельникова до просп. Перемоги | Відома з серед. XIX ст. Названа за прізвищем заводчика М. Дегтярьова, на кошти якого тут було засновано т. з. Дегтярівську богодільню |
Старокиївський, Московський райони |
||||
15. | Вулиця Жаданівського | вулиця Жилянська | від Республіканського стадіону до пл. Перемоги | Відома з серед. XIX ст. Назва походить від назви літописної річки Жилянь |
Радянський, Жовтневий, Ленінський райони |
||||
Залізничний район |
||||
16. | Бульвар Леніна | Чоколівський бульвар | від пл. Севастопольської до вул. Уманської | Назва походить від історичної місцевості, яка виникла у цьому районі на поч. ХХ ст. |
Секретар Київської міської державної адміністрації
В. ДІБРОВА
[211, 212 (копія)]
Додаток 2
до розпорядження міськради та держадміністрації
від 02.02.1993 р. № 16/116
№№ |
Стара назва | Нова назва |
---|---|---|
І. Парки культури та відпочинку |
||
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. |
Радянський Першотравневий ім. Вучетича ім. Примакова Жовтневий ім. 40-річчя Жовтня ім. Ленінського комсомолу, ім. ХХІІ з’їзду КПРС ім. Фрунзе Піонерський |
Маріїнський Міський сад Печерський Наводницький Відрадний Сирецький Нивки Куренівський Хрещатий |
II. Станції метро |
||
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. |
Жовтнева Дзержинська Червоноармійська Львівська Мечникова Піонерська Більшовик Ленінська Комсомольська |
Берестейська Либідська Палац «Україна» Львівська брама Кловська Лісова Шулявська Театральна Чернігівська |
Секретар Київської міської державної адміністрації
В. ДІБРОВА
—————
Примітки:
[1] Поряд з викресленою строкою таблиці — підпис Івана Салія і дата 1.02.93 г. ↑
[2] Поряд з викресленою строкою — підпис Івана Салія і дата 1.02.93 г. ↑
—————





Державний архів міста Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 119, арк. 207–212.
[41]
КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ
КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
Про найменування нових вулиць на масиві Осокорки-Позняки Харківського району м. Києва
На підставі рішення Київради від 20.10.92 № 19 «Про порядок найменування об’єктів міського підпорядкування та вшанування пам’яті видатних діячів і подій у м. Києві» та враховуючи рішення міської комісії з найменувань від 15.01.93, 03.03.93 та 21.04.93:
- Найменувати нові вулиці на масиві Осокорки-Позняки Харківського району, згідно з додатком.
- Головному управлінню внутрішніх справ м. Києва провести прописку згідно з цим розпорядженням.
- Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на голову постійної комісії Київради з культури та охорони історичного середовища І. Українського та голову Департаменту з гуманітарних питань Г. Артюх.
Голова Київської міської Ради народних депутатів В. Нестеренко м. Київ 12 липня 1993 року № 96 |
Представник Президента Л. Косаківський м. Київ 13 липня 1993 року № 737 |
[42]
Додаток
до розпорядження міської Ради
та державної адміністрації
від 13 липня 1993 року
№ 96/737
№ пп |
Проектна назва | Назва, яка надається | Місце розташування | Примітка |
---|---|---|---|---|
1. | Магістраль Осокорки-Троєщина | проспект Петра Григоренка | магістральний проспект, що перетинає наскрізь масив від вул. Канальної до вул. Колекторної | Петро Григорович Григоренко (1907–1987) — відомий громадський діяч, поборник прав особи і свободи народів |
2. | Вулиця Перспективна | вулиця Олени Пчілки | від проспекту Петра Григоренка до вулиці Драгоманова | Олена Пчілка (1849–1930) — відома українська письменниця, мати Лесі Українки |
3. | Вулиця Житлова, 1 | вулиця Княжий Затон | відходить від проспекту Петра Григоренка і є кордоном мікрорайонів № 8, 9, 10 | назва походить від історичного топоніму цієї місцевості (зафіксовано в літописах) |
4. | Вулиця Житлова, 2 | вулиця Срібнокільська | служить кордоном мікрорайону № 10, починається від вул. Княжий Затон і в неї ж входить, недалеко від проспекту Петра Григоренка | назва походить від історичного топоніму місцевості Срібний Кіл (зафіксовано в літописах) |
[43] | ||||
5. | Вулиця Житлова, 3 | вулиця Урлівська | між вулицями Тростянецька та Княжий Затон | назва походить від історичного топоніму Урлів (зафіксовано в літописах) |
6. | Вулиця Нова, 1 | вулиця Олександра Мишуги | від проспекту Петра Григоренка до вул. Л. Руденко | Олександр Пилипович Мишуга (1853–1922) — видатний український співак, педагог. Співав у театрах Мілана, Львова, Варшави, Відня, Стокгольма, Києва та ін. 1904–11 рр. викладав у Київській музично-драматичній школі М. Лисенка |
7. | Вулиця Нова, 2 | вулиця Соломії Крушельницької | від проспекту Петра Григоренка до вулиці Колекторної | Соломія Амвросіївна Крушельницька (1872–1952) — видатна українська співачка, професор. Співала на сценах провідних театрів світу. Пропагувала за кордоном українську музику, на оперній сцені Варшави разом з Олександром Мишугою заявила світові про співочу Україну |
8. | Вулиця Нова, 3 | вулиця Лариси Руденко | від вул. Соломії Крушельницької до просп. Миколи Бажана | Лариса Архипівна Руденко (1918–1981) — народна артистка, видатний майстер вокального мистецтва України |
[44] | ||||
9. | Вулиця Нова, 4 | вулиця Вишняківська | від вулиці Вирлицької до вул. Л. Руденко | Назва походить від місцевого топоніму — назви струмка |
10. | Вулиця Нова, 5 | вулиця Вирлицька | від вулиці Ревуцького до вул. Колекторної | назва походить від назви озера Вирлиця |
11. | Вулиця Нижня | вулиця Бориса Гмирі | від проспекту Петра Григоренка до проспекту Бажана | Борис Романович Гмиря (1903–1969) — народний артист, видатний майстер вокального мистецтва України |
12. | Вулиця Верхня | вулиця Михайла Гришка | від вул. Б. Гмирі до проспекту П. Григоренка | Михайло Степанович Гришко (1901–1973) — народний артист, видатний майстер вокального мистецтва України |
Секретар адміністрації
В. Ковтун
—————




Державний архів міста Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 140, арк. 41–44.